Колаж ЗМІСТу
0Вікторія Іванова16 грудня 2025, 14:12
Воїн загинув унаслідок ударно-штурмових дій противника у Покровському районі 27 жовтня 2024 року. Рідні проведуть захисника в останню путь.
Про те, що Андрій Симоненко загинув, 16 грудня повідомили у Лубенській міській раді.
Андрій Симоненко народився 13 грудня 1981 року у Лубнах, де навчався у школі села Губське, а згодом закінчив загальноосвітню школу в селі Тарандинці. Пізніше здобув освіту за спеціальністю зварювальника професійно-технічному училищі №12.
Після проходження строкової служби у лавах Збройних Сил повернувся на малу Батьківщину, де працював за фахом на різних підприємствах міста.
«Андрій мав репутацію майстра – “золоті руки”. Будь-яка квартира, в якій він брався робити ремонт, ставала зручною, затишною й ошатною. Надзвичайно працелюбний. Не боявся ніякої роботи. У пам’яті тих, хто його знав він залишиться щирою, доброзичливою, чуйною людиною», – кажуть у Лубенській міській раді.
Військовий загинув внаслідок ударно-штурмових дій противника на Донеччині в районі Покровського 27 жовтня 2024 року.
У воїна залишилися дружина та донька. Андрія Симоненка проведуть в останню путь 17 грудня о 12:00 на Володимирському майдані у Лубнах.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих захисників
Григорій Тараненко народився 7 листопада 1987 року в селі Великоселецьке у багатодітній родині, де зростало п’ятеро дітей. Рано втратив батьків. У серпні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника. З 14 жовтня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти під час бойових дій у Харківській області.
Незабаром його тіло повернеться до рідного села на вічний спочинок. Поховають захисника у рідному селі. Про дату та час зустрічі воїна у громаді повідомлять пізніше.
Юрій Ємець понад рік вважався зниклим безвісти. Захисник народився 24 червня 1982 року. Понад рік рідні та близькі жили з надією та очікуванням. Стало відомо, що 21 листопада 2024 року Юрій загинув під час виконання бойового завдання, до останнього подиху виконуючи свій обов’язок.
Олександр Ченцов з Кременчука загинув у 25 років. У юному віці, ще у 2019 році, він долучився до військової служби за контрактом. Служив на посаді старшого солдата та майстра у 107 реактивно артилерійській Кременчуцькій бригаді. Олександр Ченцов віддав своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
Василь Чміль востаннє повертається до рідного дому 15 грудня. Панахида за українським воїном розпочнеться о 10:30 у Свято-Михайлівському храмі. На знак скорботи за загиблим 15 грудня у Глобинській громаді оголосили днем жалоби.
Володимир Козленко народився у 1971 році у Миргородській громаді, що на Полтавщині. Проходив службу солдатом у батальйоні територіальної оборони, свій останній бій воїн прийняв 10 грудня на Сумщині.
