“Без вихідних та зарплати”: як проходять будні дні у ченців Василіянського монастиря УГКЦ

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині, — є однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь на Заході України.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

“День проходить по-різному. У Гошеві переважно встаю пів на сьому ранку. Отже, о сьомій годині утреня. Цей тиждень я правлю утреню в каплиці. Пізніше пів на восьму закінчується утреня. Особисто я цей тиждень маю ранкову службу. На 8 годину це є за здоров’я служба Божа в храмі.

У нас постійно міняється графік. Після того йду трошки поснідати. І о дев’ятій годині знов літургія за померлих. У мене цього тижня по графіку, що я йду ще сповідати. Люди приїжджають сюди з цілої України. Інколи просто хочуть поговорити.

Також зараз пишу книжку, уже шість видав. Пишу про своє село Кам’янка. Кожен з нас має свій день чергування на фірті, де люди пишуть інтенції на службу Божу, наприклад, у мене – це понеділок. Люди приходять на сповідь, на духовні розмови, хочуть посвятити якісь речі. Я тут не довго, коли свята великі, то звичайно, що більше часу проводиться в храмі.

Потім обід о першій годині, далі особистий час, кожен займається чим може. На неділю наперед готуємо проповідь, якісь науки для людей. Люди завжди звертаються, треба навіть помогти сніг прокинути, по-різному буває. Ввечері у нас вечірня о 6-й годині, потім о 7-й годині літургія вечірня. Також ми по черзі служимо. Отже, о 8 годині так само по черзі служимо молебень до Пресвятої Богородиці.

Люди завжди думають, чим монахи займаються? Ми фактично працюємо без вихідних і без, як такої, зарплати. Так не кожен зможе, бо монахи живуть з пожертв. Якщо, ти десь поїхав, ніби як на відпочинок, то все одно люди звертаються по всякій потребі, проблемі. Тобто, такий щільний графік маємо”, – ділиться отець Миколай.

Зі слів ченця, він з сім’ї вчителів, мама – учитель та бібліотекар. Його дитинство минуло в бібліотеці. У школі дуже багато читав, має велику бібліотеку.

“Я пишу поезію й прозу. Видав дві поетичні збірки та п’ять прозових. Люблю писати взагалі. Читав про різні правила, як писати, різні технології щодо написання віршів, прози. Це мене цікавить.

Хоч бачу, що люди зараз мало читають, більше надають перевагу електронним книгам. Паперова книга відходить у забуття. А я люблю таку паперову книгу, що пахне малюнком. Її ніщо не замінить”, – поділився Миколай Микосовський.

Як наголошує Микосовський, також щодня в монастирі є духовне читання, духовні роздуми на якусь важливу тему, молитва на вервиці, ввечері на молитвах іспит сумління. Ще ми духовно обслуговуємо в Гошеві сестер Пресвятої Родини.

Більше читайте у матеріалі: Одержима злим духом дівчина, чудотворна ікона та війна: розмова із монахом Василіанського монастиря, що на Ясній Горі у Гошеві (ФОТО)

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

Проща за українських воїнів: паломники молилися на Ясній Горі в Гошеві

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну