Чоловіку, котрий кинув гранату у бік людей, ХАС перекваліфікував його дії на хуліганство —Хмельнитчина

Апеляційний суд змінив вирок Полонського районного суду Хмельницької області щодо жителя Шепетівщини, котрий кинув бойову ручну гранату у бік людей – перекваліфікував його дії із замаху на вбивство на хуліганство, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України) та призначив остаточне покарання – 6 років позбавлення волі.

За вироком, 41-річний житель Полонного наприкінці жовтня – початку листопада 2018 року незаконно купив у знайомого 10 бойових ручних наступальних осколкових гранат «РГД-5». Одну з них поклав в автомобіль дружини, яким користувався.

2 грудня того ж року він підвіз знайому до будинку в Полонному та якраз розвертався, аби виїхати з подвір’я, як до нього підійшов місцевий і попросив цигарку. Водій відповів, що не курить, та сказав відійти від авта. Прохачеві це не сподобалося – зав’язався конфлікт. До машини попрямували ще двоє його друзів. У цей час водій висмикнув кільце бойової чеки гранати, кинув її у бік чоловіків та поїхав. Унаслідок вибуху постраждало двоє з них. У обох – осколкові поранення, які належать до легких тілесних ушкоджень.

03121802

Чоловіка, що кинув гранату, Полонський районний суд визнав винним у закінченому замаху на умисне вбивство, вчиненому способом небезпечним для життя багатьох осіб (частина 2 статті 15, пункт 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України) й у незаконному придбанні, зберіганні та носінні бойових припасів (частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України) та призначив остаточне покарання – 10 років позбавлення волі.

У апеляційній скарзі обвинувачений просив перекваліфікувати його дії на хуліганство і призначити більше м’яке покарання, ніж передбачено законом. На його переконання, суд залишив поза увагою показання про те, що він кинув гранату в яму біля дороги, хоча міг під ноги, а умисел на вбивство трьох осіб обґрунтував суперечливими показаннями потерпілих, які перебували в стані алкогольного сп`яніння. Указав, що до цього не знав їх і двох з них того вечора взагалі не бачив через погане освітлення, тому не міг мати умислу їх убити.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обвинувачений кинув гранату саме з метою убивства чоловіків.

«Зокрема, як встановлено судом, він кинув гранату в напрямку місцезнаходження потерпілих, разом з тим судом залишено поза увагою питання щодо точного взаємного розташування місця вибуху та місцезнаходження в момент вибуху [потерпілих], також суд не звернув і належної уваги на той факт, що в результаті вибуху потерпілі отримали лише легкі тілесні ушкодження, причому найбільш постраждав саме [той], який перебував поруч з [обвинуваченим]», – зазначила колегія суддів.

ХАС зауважив, що конфлікт між двома незнайомими чоловіками виник випадково, як зухвала реакція обвинуваченого на поведінку потерпілого, котрий попросив закурити й, отримавши відмову, став витягувати його з автомобіля.

Агресивна поведінка обвинуваченого та непропорційна реакція на дії потерпілого, на думку суду, свідчить про прагнення показати зневагу до чинних правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися шляхом приниження інших, а відсутність особистого мотиву посягання на потерпілих свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення саме проти життя та здоров`я, натомість відповідає диспозиції ст. 296 КК України (хуліганство).

З ухвалою апеляційного суду у справі № 681/742/19 можна ознайомитися у ЄДРСР.