Чому полтавці втрачають інтерес до тривог – ПОЛТАВА СЬОГОДНІ
Джерело – Ґвара Медіа
2Валерія Малік10 січня 2025, 11:01
Мешканці Полтавщини все рідше вводять у пошук карту повітряних тривог, порівняно з початком 2024 року.
За даними Google Trends сьогодні сирени викликають вдвічі менше занепокоєння, аніж рік тому, тому жителі області усе рідше шукають інформацію про причини тривог.
Ілюстативне Фото. Скриншот із сайту Google Trends
Графік популярності пошукових запитів показує, що на початку 2024 року на Полтавщині показник зацікавлення картою тривог становив 100 (пік популярності терміна). Нині – 47, тобто показник впав вдвічі.
ЗМІСТ запитав психологів про те, чому полтавці перестають реагувати на сигнали тривог.
Чому полтавці ігнорують тривогу?
Постійна загроза та тривалість війни призводять до виснаження як фізичного, так і психологічного. Це є одним із ключових факторів, що впливають на ігнорування сирен:
«Звісно є виснаження. Постійний стрес призводить до зниження імунітету. Тому психіка входить у «бульбашку» та намагається ізолюватись від небезпеки, особливо, якщо людина перебуває на значній відстані від бойових дій. Також має значення те, що не кожна тривога має руйнівні наслідки», – говорить психологиня Центру адаптації ВПО Валентина Московченко.
Психологиня Центру адаптації ВПО Валентина Московченко
Не менш важливим є те, що сьогодні людина постійно перебуває в інформаційному полі. Потік новин може призвести до втоми. Людина починає ігнорувати нові повідомлення й перестає цікавитися ними.
Психологічні наслідки постійних тривог для полтавців
Повторювані тривоги без влучань призводять до того, що місцеві перестають сприймати їх як реальну загрозу. Це захисний механізм, який допомагає зменшити стрес та звикнути до небезпеки:
«У деяких людей з’являється відчуття безпорадності. Вони можуть вважати, що коли й впаде ракета, все одно нічого не зробиш. Це може призводити до небажання діяти, щоб захистити і себе, і дітей від загрози».
Не менш важливою є і доступність укриттів та розпорядження роботодавців. Іноді люди не ховаються, бо треба продовжувати працювати, а сховища є не скрізь. Після ігнорування правил безпеки під час тривоги і коли «нічого не прилетіло», людина чинитиме так само.
Головний наслідок для психічного здоров’я – зменшення відчуття загрози і відсутність захисної реакції під час реального ризику для життя. Важливо розуміти, що така адаптація є природною в умовах тривалої війни. Однак, ігнорування сповіщень може мати серйозні наслідки.
На дії під час тривог впливають соціальні мережі та оточення
Як людина реагує на сигнали сповіщень, залежить від реакції інших. Дорослі часто орієнтуються на колег, сусідів, або людей, яких вважають авторитетними. Діти ж наслідують поведінку дорослих:
«Дитина, яка в садочку звикла діяти після оголошення тривоги під керівництвом вихователя, опинившись з батьками, реагує на сигнал. Це ніби знак пройти в укриття і спонукає до цього батьків».
Ілюстративне Фото. Джерело – Полтавська ОВА
Якщо в офісах, школах, садочках існує список дій під час тривоги і його регулярно відпрацьовують, то люди у звичному житті намагатимуться його повторювати.
«Не менше впливають і соціальні мережі. Особливо коли є історії врятованих життів завдяки вчасному переміщенню людей в укриття».
З іншого боку, соціальні мережі можуть використовувати для поширення маніпуляцій, що може призвести до паніки або нехтування безпекою.
«Звикання до тривоги зменшує прояв емоцій»
Головний ризик – це можливість наразитись на небезпеку у випадку реальної загрози, коли відчуття страху вже немає, говорить Валентина Московченко:
«Звикання до тривоги не викличе ПТСР. Воно може призвести до зменшення прояву емоцій, як негативних (тривога, страх), так і позитивних (радість, ніжність, любов). Потім це призводить до проблем у відносинах та викривленого сприйняття довкілля. Тому що наші емоції – це реакція на зовнішні подразники».
Звикання до тривог призводить до зниження чутливості до інших стресових ситуацій, що може ускладнити адаптацію до мирного життя після війни.
Як допомогти людям, які втратили відчуття небезпеки?
Важливо постійно нагадувати про необхідність реагування та наслідки недотримання правил. Психотерапія може допомогти впоратися з травматичними подіями, відновити емоційну чутливість та навчитися ефективно справлятись з напругою.
Необхідно розуміти, що подолання наслідків тривалої стресової ситуації, а саме війни – це процес, який вимагає терпіння і підтримки. Спілкування з близькими може допомогти відчути себе менш самотнім і отримати необхідну емоційну опору.
