Родина Ігоря Усцького з Копичинців переконана: їхній батько і чоловік помер не від коронавірусу, як записано у документах, а через тяжкі побої та катування у навчальному центрі на Рівненщині.
Як пише видання 20 хвилин, донька Ірина просить розголосу, аби справу не приховали і винні понесли покарання. За словами родини, Ігор отримав множинні травми, перебував у критичному стані, але офіційно причиною смерті назвали COVID. Спецпрокуратура наразі проводить експертизу, аби встановити справжні обставини трагедії.
«На ньому живого місця не було, а написали, що помер від ковіду» — рідні військовослужбовця з Копичинців вимагають розслідування справжньої причини смерті загибелі Ігоря Усцького.
За допомогою звернулися до журналістів. Бо, запевняють, їхнього батька і чоловіка катували — і саме внаслідок побоїв він помер. А не як зазначили у документах — від коронавірусної хвороби.
Родина проживає у Копичинцях. Там і поховали Ігоря Усцького у серпні 2025 року. Донька розповіла, що її батько, 1977 року народження, у серпні 2025 року потрапив до навчального центру, де зазнав тяжких катувань.
Зуби вибили, стріляли над головою
За словами доньки Ірини, у серпні 2025 року батька затримали працівники ТЦК та відправили на Рівненський полігон.
— З п’ятниці на суботу (15-16 серпня — прим. авт.) приїхав мій старший брат і каже, мовляв, їдьте з мамою до тата, бо там його почали бити. Зуби вибили, над головою стріляли. Їдьте його заберіть, — розповіла Ірина Усцька. — Ми поїхали на Рівненщину, але не встигли на пів години. Нам сказали, що батька забрали і кудись повезли. Далі певний час батько на зв’язок не виходив.
Невдовзі Ігор подзвонив до рідних. Сказав, що він в Копичинцях, просив привезти щось поїсти, бо дуже голодний, машинку, щоб поголитися та одяг. Рідні кинулися за вказаною адресою, але батька там вже не було.
— Ми його шукали всюди. А один військовий нам каже, мовляв, він у Тернополі, — згадує пані Ірина. — Ми приїхали в Тернопіль — батька важко було впізнати. Настільки він був побитий… Всюди гематоми, не було живого місця. Потім ще з’ясувалося, що в нього поламані ребра і травма грудної клітки. На ноги звестися він практично не міг — військові його попід руки вивели.
Ігор розповів рідним, що в Рівному його били прикладом по голові, змушували присідати, ставали ногами на руки, катували, випалювали ноги чи то кислотою, чи смолою. За словами доньки, чоловік був дуже голодним і просив принести йому їжу.
— Згодом батька відвезли у лікарню, його там оглядали багато лікарів і сказали, що «нема з чим лежати», відпустили назад, — згадує донька. — Невдовзі його відпустили додому, в Копичинці, аби наступного дня прийшов та пройшов ВЛК. Вночі батькові стало геть погано, і ми викликали швидку. Ті зробили укол, але це не дуже допомогло. 19 серпня ми повезли його в лікарню в Копичинцях.
«Батько помер»
Рідним тамтешні лікарі сказали, що в нього зламані ребра і травма грудної клітки (документи та висновки лікарів є в редакції — прим. авт.). Аби покласти в стаціонар, мусили зробити тест на ковід — результат був позитивним. За словами доньки, їм лікар казав, що це не може бути коронавірус, що це інфекція від побиття. Але батька госпіталізували в інфекційне відділення в Чортків.
Ігорю ставили крапельниці, але легше не ставало. Він два дні не ходив у туалет. Казав: «Я хотів, але не міг». За словами доньки, йому ставили катетер. Але, припускають рідні, нирки були відбиті, і вже нічого не допомагало. Він не міг їсти, але дуже хотів — просив сардельку, кефір. Донька купила, але проковтнути їжу батько вже не міг. Коли стан погіршився, його перевели у реанімацію Чортківської лікарні, розповіла донька.
Стан Ігоря, за словами пані Ірини, був жахливим. Батько кричав від болю, пив дуже багато, але в туалет не ходив зовсім. Ігор не міг сидіти, їсти. Краще йому не ставало, хоча весь час капали якісь ліки, каже донька.
— Ми були біля батька, але після 22 год. нам заборонили перебувати в лікарні, — згадує пані Ірина. — Зранку 20 серпня я прокинулася, бачу, мама плаче. Питаю, що сталося. Вона й сказала: «Батько помер».
«Синій від побоїв, який ковід?»
На місце приїхала слідча з Чорткова (рідні не знають її прізвища — прим. авт.). Повідомила, що потрібно везти тіло на розтин у Борщів. Наступного дня рідні дізналися про причину смерті — у документах вказали, що це «коронавірусна хвороба» (копія є в редакції — прим. авт.). Рідні переконані, що це було зроблено для приховування наслідків катувань: «Він увесь був синій від побоїв, який коронавірус?»
— Він на той час був офіційно мобілізований ще від 2024 року, навіть пробув в учебці три місяці, а потім його відправили додому через хребет — він у нього викривлений від дитинства (у редакції є копія фото — прим. авт.), — розповіла Ірина Усцька. — Але ТЦК хапнуло його на вулиці у серпні 2025-го, і цього разу знову забрали, без документів, без нічого. У серпні 2025 року він уже прийняв присягу. Але грошей за службу так і не отримав. Ми хотіли поховати його як військового, але нам відмовили. Ховали власним коштом.
На думку рідних, за коронавірусом намагалися приховати сліди і наслідки побоїв та катування.
Заяви про побиття, за словами рідних, подали до поліції в Тернополі, Чорткові та Копичинцях. Сам Ігор теж намагався зафіксувати побої, але не встиг — помер у лікарні, так і не дочекавшись проведення експертизи.
У поліції Тернопільщини підтвердили журналістам, що про згаданого чоловіка їм повідомляли медики. Якими були причини звернення, як і інші деталі, там відмовилися говорити, зважаючи на те, що чоловік — військовий. І це компетенція інших силових структур.
Ігор: «У Чорткові також били»
Родина має фото й відео, які підтверджують завдані йому травми: забій грудної клітки, множинні гематоми, переломи ребер. Журналістам також надали документи та надіслали відео, на якому рідні запитують Ігоря, що сидить у кріслі колісному, хто його бив. Чоловік показував, що всі руки і синцях і казав, що «у Чорткові також били».
Сім’я намагалася з’ясувати, хто причетний до побиття. Сам Ігор не міг назвати імен. У соцмережах рідні натрапили на повідомлення іншої жінки, яка поховала сина 21 серпня, нібито теж після побиття в Рівному. Ще одна жінка писала, що теж після перебування в Рівному помер її родич. Це було днів за 10 до смерті Ігоря. То, припускає донька, подібні випадки не поодинокі.
У Тернопільському ТЦК та СП підтвердили журналістам, що Ігор У. був мобілізований 29 березня 2024 року до навчального центру військової частини на Рівненщині (точні дані є в редакції, але ми їх не називаємо з питань безпеки — прим. авт.). Перебував на обліку у ТЦК в Гусятині. Даних про інше місце служби у ТЦК — немає.
Чи перебував Ігор у приміщенні ТЦК у серпні 2025 року (рідні, нагадаємо, не могли вказати точну адресу перебування чоловіка, лише зазначили, що це було на «Дружбі» і поруч працівники ТЦК чи люди у військовій формі — прим. авт.)? Якщо так, то чи скаржився на стан здоров’я, чи викликали до нього швидку і чи помічали працівники ТЦК тілесні ушкодження? Аби отримати відповіді на ці питання, зазначили у центрі комплектування та соцпідтримки, потрібно надіслати запит. Що ми і зробили. Коли отримаємо відповіді — оприлюднимо їх.
Ми намагалися також вислухати керівництво військової частини, але контактів у відкритих джерелах немає. Нам вдалося знайти два номери – за одним вмикався автовідповідач і щойно натискаєш кнопку запису – дзвінок збивало. За іншим номером, за яким дзвонили журналісти 10 вересня, протягом дня не брали слухавку. Натомість завдяки рідним військовослужбовців, які зараз перебувають у Рівному на полігоні, нам вдалося отримати телефон гарячої лінії частини. На тому боці дроту підтвердили, що це саме гаряча лінія. Тоді журналістка озвучила питання, на які хотіла би отримати коментарі у керівництва. Пояснила, з якого приводу звертаємося. Нас запевнили, що інформацію передадуть керівництву та з журналісткою зв’яжуться. Зазначимо, щойно нам нададуть коментар — опублікуємо його.
Що кажуть у Спецпрокуратурі
Частину фото, де зафіксовані тілесні ушкодження на тілі Ігоря, а також відео, на якому чоловік показує сині руки і розповідає, що його били, журналісти передали Спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону. Згодом там надали коментар «20 хвилин».
— За фактом смерті військовослужбовця, який перебував у статусі такого, що самовільно залишив військову частину (СЗЧ), внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України із приміткою «природна смерть», — повідомила речниця Спецпрокуратури Юлія Шевченко. — Водночас, з огляду на виявлені на тілі чоловіка тілесні ушкодження, серед версій слідства розглядається ймовірність його побиття.
Наразі призначені та проводиться судово-медична експертиза, за результатами якої буде встановлено остаточну причину смерті, зазначили у Спецпрокуратурі.
— Після отримання висновків експертів прийматимуться подальші процесуальні рішення, у тому числі щодо можливої перекваліфікації кримінального провадження, — повідомила Юлія Шевченко. — У межах досудового розслідування перевіряють інформацію про можливу причетність до інциденту військовослужбовців Збройних Сил України. Прокуратура вживає усіх необхідних заходів для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розслідування цієї події.
