Колаж ЗМІСТу
0Вікторія Іванова16 березня 2026, 11:03
Захисник схилив голову виконуючи бойове завдання 10 березня на Донеччині. У бійця залишилися дружина та син.
Про те, що Євгеній Синяк загинув 16 березня повідомили у Глобинській міській раді.
Євгеній Синяк народився 3 липня 1988 року на Полтавщині у Глобиному. Доєднавшись до лав ЗСУ, чоловік проходив службу у військовій частині А4913. 10 березня, виконуючи бойове завдання у селі Дмитрівка Краматорського району, захисник загинув.
Євгеній Синяк Фото зі сторінки дружини у соціальних мережах
Церемонію прощання із полеглим воїном запланували 17 березня о 10.00 у місті Глобине біля пам’ятника Захисникам України. Панахиду розпочнуть о 10:30 у Свято-Михайлівському храмі, місцевих просять прийти завчасно та зустріти воїна живим коридором по вулицях Травнева і Центральна, щоб гідно провести в останню путь. У цей день у громаді приспустять Державний Прапор України на адміністративних будівлях, будинках і спорудах комунальної власності, а також скасують усі святково-розважальні заходи.
Вічна пам’ять і слава захисникові!
Згадаймо імена полеглих захисників
Костянтин Олексюк народився 9 квітня 1981 року на Полтавщині у місті Глобине, де минули його дитячі роки. У жовтні 2025 року чоловік доєднався до лав Збройних Сил на посаду навідника-оператора взводу оперативного призначення. Під час бойового зіткнення 6 березня у районі селища Удачне Покровського району воїн отримав тяжке поранення. Три дні бойові медики боролися за його життя, але 9 березня, під час евакуації, серце захисника зупинилося.
Михайло Кислогляд народився 19 листопада 1971 року та проживав у селі Андріївка. 12 липня 2024 року чоловіка мобілізували до лав захисників. Служив воїн у 9-му прикордонному загоні ім. Січових Стрільців Державної прикордонної служби України. Старший солдат обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2-ї категорії – водій інженерно-позиційної групи. 12 березня у військовому госпіталі Дубровиці Сарненського району Рівненської області життя воїна обірвалося внаслідок хвороби.
Віктор Малярчук з початком повномасштабної війни став до лав захисників. Свій останній бій Віктор Малярчук прийняв 26 жовтня 2023 року неподалік населеного пункту Мала Токмачка на Запоріжжі. Весь цей час воїн вважався зниклим безвісти, проте нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.
Сергій Козлов добровольцем пішов на фронт у 2015 році під час антитерористичної операції. 26 лютого 2022 року воїн став до лав десантно-штурмових військ у складі 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Після поранень та лікування деякий час проходив службу у ТЦК. Проте згодом знову повернувся на фронт. Опанував управління безпілотними системами та служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді ім. гетьмана Івана Виговського.
Майже півтора року солдат Ігор Грачов вважався зниклим безвісти, проте за результатами експертизи ДНК його загибель підтвердили. Попри молодий вік, він обрав шлях захисника, служив на посаді гранатометника у лавах Збройних Сил України. Життя молодого захисника обірвалося 30 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Іван Волошин народився 20 вересня 1982 року на Полтавщині у селі Відрадне. У березні 2025 року Івана Волошина мобілізували. У війську він служив у складі 44-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Свій останній бій захисник прийняв 4 березня поблизу Костянтинівки.
Боєць Сергій Бєньков був надійною опорою для родини. Як повідомив ЗМІСТу речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін, життя воїна обірвалося 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попів Яр на Донеччині. Воїн до останнього подиху залишався вірним присязі, захищаючи територіальну цілісність України від російських окупантів.
