Фото – Forbes Україна
0Даценко Євген14 травня 2025, 11:05
Власника компанії Ігоря Лебедика підозрюють в організації схеми експорту продукції до Росії через Казахстан.
Підозрюваному продовжили тримання під вартою на 60 днів до 23 травня. Про це стало відомо з ухвали Шевченківського суду Полтави 31 березня.
З ухвали суду відомо, що Ігор Лебедик просив розглянути справу в закритому режимі та вийти з-під варти під заставу в 1 млн грн. За словами адвоката, підозрюваний не буде переховувався від суду та має намір укласти угоду про визнання винуватості.
Раніше, за ухвалою суду, підозрюваного звільнили з-під варти під заставу в 5 млн грн. Однак, ухвалою Полтавського апеляційного суду його повернули під варту та продовжили запобіжний захід до 4 квітня. За новою ухвалою, Ігор Лебедик нині перебуває у СІЗО щонайменше до 23 травня без визначення застави.
Додамо, що до 2022 року Росія була основним ринком збуту продукції заводу. При цьому Ігор Лебедик розповідав, що його завод продає товари у 57 країнах світу, а 85% продажів компанії припадає на експорт у Німеччину, Францію, Корею та Польщу. Частку компанії на українському ринку алмазного інструменту власник оцінює у понад 60%.
Ігор Лебедик. Колаж ЗМІСТу
Після вторгнення Росії, «Полтавський алмазний інструмент» ймовірно обмірковував, що робити з експортом. Навесні 2022 року міг організувати схему.
Ймовірна схема експорту алмазних інструментів з Полтави до Росії
За даними з ухвали суду, протягом березня-квітня 2022 року власник «Полтавського алмазного інструменту», ймовірно, організував схему постачання продукції до російського ринку через треті країни.
До організації цієї схеми він міг залучити директора «Общества с ограниченой ответственностью “Белгородский Алмазный Инструмент”», яке заснували у 2017 році. Також до цієї схеми може бути причетним громадянин Казахстану, 15 квітня 2022 року він зареєстрував підприємство «Алмазный Мир», через яке доставляв продукцію полтавського заводу в країну.
Далі продукцію могли перевозити з Казахстану на територію Росії від імені «Белгородського Алмазного Инструмента», а потім отримувати через тендерні заявки підприємств російського військово-промислового комплексу, серед яких:
- «Федеральное государственное предприятие атомного флота»;
- «Акционерное общество “Государственный научный центр научно-иследовательский институт атомных реакторов”»;
- «Уралатомэнергоремонт филиал ОАО Атомэнергоремонт»;
- «Атоммаш»;
- «Производственное Объединение “Электрохимический завод”».
Учасники схеми, ймовірно, обговорювали експорт, обсяги, ціну, строк та спосіб доставки й оплату через месенджер. Також вони могли продумувати загальну стратегію, сплату податків та збільшення об’ємів продажу продукції на російському ринку.
За домовленостями загальна сума постачання продукції «Полтавського алмазного інструменту» від 30 січня 2023 року може становити 454 тис. 532 євро (що за офіційним курсом становить 180 млн 668 тис. 280 грн).
З судової справи відомо, що у 2022 році «Полтавський алмазний інструмент» сплатив податки до бюджету РФ на суму 14 млн 890 тис. 840 рублів, а у 2023 – 6 млн 388 тис. рублів.
Як міг відбуватися експорт
Для експорту алмазних інструментів працівники заводу, ймовірно, готували документи на експорт та митне оформлення вантажу.
Співробітники СБУ зафіксували, що авто з продукцією «Полтавського алмазного інструменту» перетнуло митний кордон України у Чернівецької області 14 лютого 2023 року. Далі автомобіль рухався маршрутом:
- 14 лютого до Румунії;
- 15 лютого до Болгарії,
- 16 лютого до Туреччини;
- 22 лютого до Грузії;
- 25 лютого до Азербайджану;
- 28 лютого прибув до морського порту розташованого в Баку, Азербайджан;
- 3 березня прибув на територію морського порту Курик, Казахстан;
- 7 березня прибув до митних органів у місті Актобе, Казахстан;
- 10 березня прибув до складських приміщень «Кедентранссервис».
Далі автомобіль з Актобе їхав до складських приміщень «Белгородского Алмазного Инструмента» наступним маршрутом: Актобе, Уральськ, Саратов, Тамбов, Воронеж, Старий Оскол, Белгород.
Власника «Полтавського алмазного інструменту» підозрюють у пособництві державі агресору. Йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади.
