Навчальний тур від Івано-Франківської ТПП: як на Прикарпатті розвивають підприємства в умовах війни (ФОТО)

На Прикарпатті провели навчальний тур для підприємств-експортерів західних регіонів України.

Тур провела  Івано-Франківська торгово-промислова палата в рамках проєкту, який реалізується за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”.

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво й експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає журналістка Фіртки, яка відвідала тур.

Так, на першій локації навчального туру представили Івано-Франківське підприємство по виробу дитячих пластмасових іграшок “Данея”, яке входить в групу компаній “Інтелком”.

“Наша компанія існує з 1995 року, але у 2021 році ми запустили це виробництво пластмасової іграшки — буквально встигли перед повномасштабною війною. Крім цього, у нас є ще виробничий комплекс. 

На цьому ж  заводі в Івано-Франківську здійснюють переробку пластику, виготовлення металевого конструктора та роблять всі процеси, що з цим пов’язані. 

Виробництво починалося з дитячих кубиків. У ті буремні дев’яності ринок був пустий, відповідно почали виготовляти пластикові кубики з наклейками абетки. Тоді, по-перше, навіть українська мова не була поширена на ринку.

А, по-друге, все, що не робив, то “вистрілювало” в бізнесі. Тому з цього й почали”, — каже директор компанії Святослав Окрепкий.

Як розповідає підприємець, в Україні, у порівнянні навіть з європейськими країнами, є досить багато виробників дитячої іграшки:

“На диво, ми напевно в цьому аспекті близькі до Польщі. В Україні є чотири потужні виробники іграшок, які експортують багато своїх товарів.

Навіть в росії так склалось, що в них ще здавна не було виробника дитячої іграшки — вони вже тоді були “зациклені” на військовій промисловості.”

Певний відсоток виробництва присвячений ексклюзивним іграшкам.

“Намагаємось тепер всі нові вироби, які ми виготовляємо, ділити на три категорії. Є вироби, в яких ми впевнені і можемо спрогнозувати їхні продажі — вони займають близько 50-70 відсотків.

Ще 20-30 відсотків — це ризиковані товари, але ті, які все ж будуть продаватися, тобто якісь нові машинки або подібне. Останні десять відсотків — це те, де ми намагаємось шукати новий виріб з унікальним дизайном. 

Тепер ми стикнулися з тим, що в Україні втрачена така професія, як продуктовий дизайнер. Такого не вчать — дизайну саме продуктів.

Тому намагаємось шукати ідею унікальних виробів. Час від часу вони в нас виходять. Є невдалі, в яких ми вкладаємо багато коштів, але в продажах вони не виправдовують наших очікувань.

З іншого боку — це також наша візитна картка, мовби “от ми зробили такої складності крутий виріб”. Так, він не продається добре. Але ті клієнти, які купляють нашу продукцію, бачать, що річ якісна і це показник.

Є клієнти, які в цілому ставлять на свої полиці тільки якісний дорогий товар, бо вони хочуть саме такий виріб.

У нас, до прикладу, хороші зв’язки з голландцями — останні три роки вони замовляли по 500 тисяч дитячих лопаток. І ми їм чотири місяці робили лопатки”, — розповідає Святослав Окрепкий.

У компанії є певний алгоритм вироблення нових пластикових іграшок.

“Відділ маркетингу подає ідею, створює технічне завдання, а від технічного завдання дизайнер робить перші нариси та 3D-модель.

Потім здійснюємо технічний аналіз, збираємо технічну раду, паспорт виробу, робимо проєктування оснастки — там уже свої процеси.

У нас запуск нового виробу в нормі може зайняти один рік. Це все здійснюється в постійному процесі. Рік тому розглядали іграшку по дизайну, а вже після — робимо оснастку.

У нас не є той товар, який, до прикладу, дитина побачила в рекламі по телевізору й уже мріє про ту ляльку чи щось подібне. Наші вироби ви берете на полиці магазину, коли вам потрібно піти з дитиною на прогулянку, погратися з нею в пісочниці.

Наш — не є брендовим виробом, а прохідним. Іграшка зібралась та запакувалась”, — каже підприємець.

Так, експорт у компанії залишається стабільним.

“Процес сертифікації нових виробів є доволі довгим.

Намагаємося старі продукти не виводити з експорту й залучати нові, але найчастіше вони змінюються по країні. Минулі роки по експорту в нас були Голландія, Польща, напевно Угорщина. Зараз у нас з’явилася ще Італія, і додаються ще нові країни, куди ми можемо експортувати продукт.

Беремо участь в торгових місіях, міжнародних виставках, адже це шлях знайти покупця. Хоча в Україні не беремо участь на виставках, бо вже не маємо кому продати.

Товари на експорт та імпорт є однаковими. Вироби, які йдуть на експорт мають мати значок CE, обов’язкову сертифікацію.

Окрім цього, кожна країна має якісь побажання стосовно маркування, яке ми клеїмо чи вкладаємо в упакування товару. Тобто, якщо виріб є вже на складі, нам “прилітає” замовлення умовно з Чехії, тоді розпаковуємо й починаємо ліпити чеську наклейку.

Це нормальна практика, адже в деяких магазинах може бути й по п’ять наклейок переклеєно. Не можна вгадати, хто замовить товар.

Ми намагаємось передбачити, хто візьме виріб. Деякі компанії можуть не прийняти чужу сертифікацію, оскільки в них є своя сертифікаційна лабораторія.

Так, треба проходити їхню сертифікацію, якщо хочемо продавати саме в якомусь магазині компанії. Можемо також під замовника підібрати якийсь спеціальний матеріал, бо вони інколи цього хочуть.

За словами директора компанії, головний успіх — в унікальності.

“Унікальні ми тим, що напевно єдині в Україні, (а може й в Європі тяжко знайти подібні), які є компанією повністю закритого циклу, тобто від ідеї до втілення в життя, виготовлення оснастки, маркетингових досліджень — ми все робимо самі.

Тому це наша унікальність, яка дозволяє нам тепер продавати не тільки в Україні, а й, скажімо, на американський континент, в Європі та в країнах пострадянського простору.

Нас завжди запитують як ми конкуруємо з Китаєм. Але в цьому й полягає наша різниця: унікальні дизайни, підхід, європейське відчуття якості. Це все дозволяє нам створювати конкуренцію китайському продукту, попри те, що інколи наш товар буває дорожчий в ціні”, — вказує Святослав Окрепкий.

Серед викликів експорту директор “Данеї” виділяє логістику та кадрове питання — найбільший попит на інженерні професії, на технологів. Попри це, експортує підприємство іграшки в близько 30 країн світу.

Наступною локацією для навчального туру стала агрофірма “Вільхівці”, що в Городенківському районі. Там, на близько трьох тисячах гектарах землі розгорнулося величезне підприємство, де одночасно зберігають 122 тисячі тонн зерна.

Агрофірма займається вирощуванням зернових та технічних культур: пшениці, соняшника, сої, кукурудзи та ріпака. Щоденно елеватор може приймати до п’яти тисяч тонн зерна.

Усі виробничі функції підприємства — автоматизовані. Елеватор може зберігати одночасно зерно чотирьох різних культур.

Підприємство також розташоване неподалік залізничного вузла, що полегшує процес відвантаження товару на залізничний транспорт.

“Це своєрідний “банк з зерном”, якщо пояснювати простіше. Тобто не тільки виробництво, а й “банк”, який ним торгує.

Ми дуже швидко можемо продати десять тисяч тонн зерна. Тут все стається миттєво. Може й швидше, ніж в банку, коли наші юристи готують документи. Ми чітко дотримуємось всіх правил.

Той, хто планує з нами працювати, перед укладанням угоди дає ввесь пакет потрібних документів. Ми також запитуємо чи є походження російського бізнесу”, — розповідає власник агрофірми Іван Приймак.

ППА “Вільхівці” створили “з нуля” у 2000 році.

“Така праця не є легкою. Підприємство треба забезпечити сировиною та клієнтською базою.

В умовах війни досить важко, але нам це вдається”, — каже Іван Приймак.

Останньою локацією навчального туру стала компанія “Еко Беррі” — провідне фермерське господарство в селі Тишківці Коломийського району, яке спеціалізується на вирощуванні, переробленні та заморожуванні ягід. Засноване у 2017 році.

Зараз на підприємстві працює близько 300 працівників.

“Сама компанія займається органічним землеробством: вирощуємо полуницю, малину (літню⁄осінню), ожину…

До прикладу, плантацію суниці садової, сорту соната, заклали 2021 року. Плантація зараз на поливі, а цього року вже збирали перший урожай.

В органічному землеробстві ми зібрали близько 12 тонн з одного гектара — це дуже багато, хоча була набагато вища врожайність (близько 17 тонн), але мали проблеми з кількістю сезонних працівників.

Це все ручний збір. Зазвичай залучаємо близько 200 людей. 

Але в цьому році 200 людей важко знайти. До прикладу, коли в 2021 році працювало тільки з Тернопільщини 40 людей і ще 40 людей приїжджали працювати на завод по переробленні та заморожуванні ягід.

Зараз з тих 80 людей прийшло тільки восьмеро чи десятеро людей”, — розповідає агроном-консультант компанії “Еко Беррі” Олександр Замойський.

Так, ввесь урожай ягід йде на заморозку, оскільки це прикарпатське підприємство експортоорієнтоване.

“Ми конкурентоспроможні з Польщею на європейському ринку.

Ми фактично йдемо на рівні з Польщею по зарплатах, тому що в нас кілограм збору малини коштує 25 гривень.

Але не забуваємо, що в країні війна і є певні обмеження, тому ми не добираємо людей. У 2021 році в нас працювало на полуниці близько 400 людей з різних областей”, — каже агроном-консультант компанії.

За словами віцепрезидентки Івано-Франківської промислової палати Марії Савки, ягідництво на Прикарпатті набирає дуже серйозних обертів.

“У нас невеликі ділянки землі, тому ми не можемо конкурувати по собівартості до прикладу з Полтавською областю. А в таких районах, як Надвірнянський, Богорадчанський, Долинський, взагалі зернове землеробство не розглядається.

Тому в Івано-Франківській області сьогодні ягідництво стає домінуючим. Держава звертає увагу на цей напрямок і виділяє дотації: майже до 80 відсотків відшкодовує вартість саджанців.

Але для того, щоб зайти в програму, треба відповідну документацію, умови, а це доволі складно”, — вказує Марія Савка.

Країни-партнери, з якими найбільше співпрацює “Екко Беррі” — це Італія, Німеччина, Франція, Польща. Окрім того, намагаються виходити на Латинську Америку й ОАЕ.

Насамкінець на навчальному турі Івано-Франківщиною обмінялись практичним досвідом між підприємствами задля спільного ефективного розв’язання питань стосовно ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

“Наш пріоритет — економічна та інвестиційна привабливість Прикарпаття”, — Світлана Онищук

Івано-Франківська ТПП провела перший круглий стіл для експортерів в межах проєкту підтримки українських експортерів (ФОТО)

Промислова палата Івано-Франківська завершила програму вебінарів для менеджерів з експорту

Фотогалерея