Окупанти відбирають житло у мешканців ТОТ Херсонщини
Мати мешканця Херсона Андрія (ім’я змінене на прохання чоловіка) жила в одному з сіл на тимчасово окупованій частині Херсонської області. Місяць тому жінка померла, її чоловіка не стало ще наприкінці 2022 року. А наступного дня після похорону матері Андрія до його брата, який живе у тому ж селі, прийшли посадовці місцевої окупаційної адміністрації з вимогою віддати ключі від батьківської оселі і з повідомленням, що вона визнається «безхазяйною».
На ТОТ Херсонщини незаконна влада визнає «безхазяйним» майно, не оформлене на місцевих мешканців, які мають російські паспорти. Ще у жовтні 2024 року окупаційна Херсонська обласна дума прийняла закон «Про особливості визнання майна, розташованого на території Херсонської області, безгосподарним та про набуття права державної власності Херсонської області на таке майно».
Очевидці стверджують, що станом на кінець 2024 року вже, мабуть, сотні будинків і квартир, які належали людям, що виїхали на підконтрольні Україні території, захоплені окупантами та їхніми місцевими поплічниками.
Добро за чужий рахунок
Андрій розповідає, що батьки ще за життя переоформили свій будинок на його брата, про що знали окупаційні чиновники, серед яких були і мешканці села.
«Брат, – каже Андрій, – зараз живе з родиною на неокупованій частині України. Він є формально власником дому, але на окупованій території живе ще один наш брат (нас у батьків – троє), якого теж теоретично можна вважати спадкоємцем. Він зараз «воює» з окупаційною владою, щоб оформити будинок на себе. Проблема у тому, що окупаційна влада села, судячи з її поведінки, має рознарядку від обласних окупаційних чиновників визнати безхазяйними максимально можливу кількість будинків».
У окупантів, як розповів наш співрозмовник, дуже проста логіка: якщо об’єкт нерухомості оформлений на людину, яка живе на підконтрольній Україні території, то такі будинок чи квартира визнаються безхазяйними навіть якщо там живуть близькі родичі людини.
«Брат каже, – говорить Андрій, – що у хороші «безхазяйні» будинки чи квартири селять росіян – медиків, вчителів, чиновників, які приїжджають у Херсонську область працювати за програмами «Земський лікар», «Земський вчитель» тощо. А бідніші будинки віддають людям, які у 2022 році евакуювалися з правого берега Дніпра або мешканцям прибережних населених пунктів, які лишилися без житла після руйнування Каховської ГЕС і повені».
За словами мешканця Херсона, окупаційні чиновники вже описали майно, яке було у батьківському будинку, і привели нових мешканців.
«Це, – розповідає Андрій, – родина, яка втратила будинок внаслідок повені. Люди більше року жили у пункті тимчасового розміщення, окупанти обіцяли надати їм житло. І ось надали, відібравши у нашої родини. Тобто, зробили добро за чужий рахунок. Брат каже, що нові мешканці будинку, на щастя, виявилися порядними людьми, і домовилися так: вони живуть у будинку щонайменше півроку, утримують житло й усе у ньому у пристойному стані, а за півроку, які, як за українським, так і за російським законодавством треба вичекати, щоб вступити у спадок, брат таки спробує переоформити будинок на себе. Потім теперішні мешканці будинку начебто не проти викупити його».
Чоловік каже, що його родичам вдалося знайти юриста, який взявся допомогти відновити справедливість і відстояти право власності. У особистій бесіді цей юрист визнав, що на тимчасово окупованій території закони РФ діють лише у тій частині, у якій вони вигідні окупантам. Норми російського законодавства, які захищають власність там не діють.
Полювання на нерухомість
Родичі Антоніни, мешканки Херсона, а зараз – переселенки, живуть в одному з міст на лівобережній частині області. Жінка зі слів родичів розповідає, що у «власність» до окупантів перейшла майже уся хороша нерухомість, яка належала людям, які виїхали з тимчасово окупованої частини регіону.
«Мені розповідали, – каже Антоніна, – що, починаючи з листопада, окупаційні чиновники у супроводі поліції перевіряли адреси «зрадників», які їм напевне надали колаборанти. Якщо це хороші будинок чи квартира, туди заселяли росіян, які приїжджають працювати на Херсонщину. Особливо великим попитом користуються квартири. Окупанти не дуже хочуть селитися у приватні будинки, бо вважають це менш безпечним, і до того ж будинок потребує більшого догляду, ніж квартира».
Жінка розповідає, що у будинку, де живуть її родичі, перейшли у «власність» до окупантів дві квартири.
«Там жили досить-таки небідні люди, тому квартири – хороші. Родичі казали, що власники однієї з квартир намагалися її продати через якихось кримських ріелторів, але нічого не вийшло. Туди зараз заселяють росіян, здебільшого лікарів, які приїжджають до нас працювати вахтовим методом. Родичі кажуть, що це – переважно жінки, більшість, судячи з їх зовнішності – з Тиви, Бурятії або десь звідти»
Про «полювання» російських окупантів на «безхазяйну» нерухомість розповідав і Андрій: «Брат казав, що восени по селах і дачних кооперативах почали ходити якісь незнайомі місцевим мешканцям цивільні люди у супроводі російських військових та окупаційних поліцейських. Ці люди розпитували, чи багато у населеному пункті будинків, де ніхто не живе. Розпитували, чи приглядає за ними хтось. Було помітно, що їх особливо цікавили хороші будинки. А потім у «безхазяйні» будинки заселяли росіян і місцевих мешканців. Я уявляю, які нас чекають конфлікти після визволення лівобережжя і повернення законних власників будинків. Росіяни, яких туди поселили, втечуть, але серед евакуйованих будуть і такі, що залишаться і стверджуватимуть, що це їхнє «законне» житло».
Узаконене «стукацтво»
Прийнятий окупаційною владою «Закон Херсонської області «Про особливості визнання майна, розташованого на території Херсонської області, безгосподарним та набуття права державної власності Херсонської області на таке майно від 1 жовтня 2024 року № 64-ЗХО» – документ, який захищає виключно інтереси окупаційної влади.
Обов’язкова умова для володіння нерухомістю на ТОТ Херсонщини – наявність у людини паспорта РФ.
Згідно з цим законом, мешканець ТОТ Херсонської області може мати у власності будинок чи квартиру лише за однієї умови: він отримав російський паспорт і оформив свою нерухомість згідно з російським законодавством. Якщо законний власник перебуває за межами Херсонської області і не може особисто підтвердити свої права на майно, воно визнається безхазяйним.
Згідно зі статтею 4 цього прийнятого окупаційною владою закону, інтереси власника нерухомості може представляти й інша людина. Але…
«Заява на користь особи, яка вважає себе власником майна (спільної часткової власності або спільної власності), яка має ознаки безгосподарної, може бути подана представником особи, повноваження якої підтверджуються оригіналом нотаріально посвідченої довіреності, виданої на території Російської Федерації», – йдеться в окупаційному законі.
Навряд чи можливо знайти в РФ нотаріуса, який видав би довіреність на представлення у такій справі інтересів громадянина України.
У згаданому вище окупаційному законі є стаття, яку можна вважати свого роду заохоченням мешканців лівобережної частини Херсонщини ставати донощиками. У статті 3 («Виявлення безгосподарного майна») серед джерел, з яких окупаційна влада може отримувати інформацію про безхазяйне майно, вказані юридичні і фізичні особи. Останні можуть подавати заяви у довільній формі.
Тобто, не виключено, що лояльні до загарбників мешканці Херсонщини надаватимуть окупаційній владі інформацію про будинки, квартири та інші об’єкти, які належать людям, що виїхали. Мабуть, окупанти саме на це і розраховували, вносячи у перелік надавачів інформації фізичних осіб.
Ще у квітні 2024 року окупаційний уряд Херсонської області затвердив порядок захоплення покинутого житла. Документом було визначено, що окупанти можуть забирати у власників житлові будинки, квартири і кімнати, якщо воно не зареєстровані в російському Єдиному державному реєстрі нерухомості. Тобто, під цей пункт підпадає нерухомість людей, які виїхали з окупованої частини Херсонщини і фізично не зможуть внести нічого в російський реєстр.
Із червня 2024 року стало відомо, що окупаційна влада створила список нерухомості яка, на їх думку, вважається “безгосподарною” та підлягає переведенню на баланс незаконних органів влади.
Така політика окупаційної влади може мати кілька цілей. Насамперед це – створення житлового фонду для заселення приїжджих росіян і «постраждалих від української агресії» місцевих мешканців, а також – стимулювання повернення на тимчасово окуповануХерсонщину мешканців регіону, які наважаться на це заради збереження у власності житла.
Зараз неможливо отримати правдиві дані щодо кількості мешканців Херсонщини, які повернулися, бо боялися втратити нерухомість. Щодо кількості об’єктів, то станом на кінець літа 2024 року окупанти внесли у список нерухомого майна, яке може бути вилучене у власників, більше 1000 об’єктів, розташованих майже в усіх населених пунктах лівобережної частини Херсонщини.
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни визначає: під час окупації на підконтрольних загарбникам територіях продовжує діяти законодавство окупованої держави. Тобто відповідно до цього документа, попри окупацію РФ, на територіях України діє саме українське законодавство, і РФ в ідеалі мала б не тільки не допускати випадків заволодіння майном українських громадян на окупованій територій, а й переслідувати випадки незаконного проникнення до такого житла.
За українським та міжнародним законодавством будь-яке заволодіння росіянами нерухомістю на окупованих українських територіях не має жодної юридичної сили. Таке нерухоме майно має бути безумовно повернуто українським власникам одразу після деокупації.
