Фото – Свято-Успенський собор
0Олександра Мотренко17 червня 2025, 12:06
17 червня у Свято-Успенському соборі в Полтаві попрощались з загиблими Русланом Мар’єнком та Віктором Нелюбою.
Про те, що захисників провели в останню путь, 17 червня повідомили в Полтавській міській раді.
Солдат Руслан Мар’єнко народився 26 вересня 1972 року, проживав у Полтаві. Проходив службу на посаді – водій-електрик ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремоту.
Фото Свято-Успенський собор
Воїн загинув 18 квітня під час виконання бойових завдань на Дніпропетровщині.
Фото Свято-Успенський собор
Солдат Віктор Нелюба народився 4 лютого 1994 року. Проходив службу на посаді – водій штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону.
Фото Свято-Успенський собор
Отримавши поранення несумісні з життям, військовий загинув 12 червня в районі населеного пункту Покровськ на Донеччині.
Фото Свято-Успенський собор
Вічна пам’ять воїнам!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
У Полтаві попрощалися із загиблим гранатометником. Помер Юрій Васюта 8 червня у Дніпропетровській лікарні від поранень отриманих під час виконання бойового завдання на Донеччині.
22-річний Максим Любін повернувся з фронту на щиті. З 30 травня воїн вважався безвісти зниклим. Захисник служив оператором безпілотних літальних апаратів. 31 травня воїн загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Володимира Прядка призвали на службу 1 липня 2024 року. Воїн загинув 4 червня 2025 року внаслідок ДТП на Вінниччині. Близькі згадують захисника, як добру людину, з активною життєвою позицією.
Бій під Золотим Колодязем неподалік Покровська забрав життя воїна зі Скороходівської громади. Віктор Пушкарьов – водій-електрик радіовідділення взводу зв’язку 2-го механізованого батальйону 5-ї танкової бригади. Захисник обороняв Україну під час бойових дій на сході України й зник безвісти 30 травня.
Павло Поплавський загинув 22 травня під час виконання бойового завдання на Сумщині. Під час повномасштабного вторгнення захищав рідну землю в лавах Збройних сил України.
Вадим Тищенко востаннє вийшов на зв’язок із родиною 15 вересня. У ті дні точилися важкі бої й зв’язок із захисником обірвався. Тривалий час його родина не мала жодної звістки. Лише у березні 2025 року, завдяки молекулярно-генетичній експертизі, вдалося підтвердити, що воїн поліг у бою.
З перших днів повномасштабного вторгнення захисник служив у ТрО, брав участь у бойових діях. Василь Бурчило мав звання сержанта та був командиром зенітно-ракетного взводу. Воїн загинув від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Харківщині.
