Працівники Шевченківського національного заповідника з’їздили на гостини у Мошни — Новости Черкасс

14 січня 2024, 21:00

Днями працівники Шевченківського національного заповідника були учасниками заходу з нагоди святкування 10-ї річниці відкриття Музею Т. Г. Шевченка у с. Мошни, інформують в заповіднику 419090639_7442964019056568_7440899013405179284_n

Рік відкриття музею Кобзаря у с. Мошни був роком відзначення 200-річчя від дня народження українського Генія, роком вшанування пам’яті митця у всіх куточках нашої планети.

Відкриття шевченківського музею в автентичному будинку Нагановських, у якому у 1859 році кілька днів жив Тарас Шевченко, стало гідним дарунком до відзначення його славного ювілею.

Музей має історичну, етнографічну та меморіальну складові, які дають можливість не тільки розповісти про перебування тут поета. Дворище середини ХІХ століття з характерними спорудами та предметами побуту дає можливість відчути дух того часу. Багатопланова експозиція була створена архітектором С. І. Туренком, уродженцем міста Краматорська, для якого село Мошни (батьківщина його дружини) стало рідним.

10 років у житті музею пройшли під гаслом «Слава Шевченка – слава України!». Заклад наймолодший із усіх шевченківських музеїв, але за цей час він став відомим в Україні та за її межами. Тут було організовано чимало культурних заходів, прийнято тисячі вдячних відвідувачів, які від спілкування із цією, хоч і невеличкою духовною оазою, сповнилися щирою любов’ю до рідної землі, до історії рідного краю, дізналися про маловідомі сторінки життя Тараса Шевченка.

Співпраця Шевченківського національного заповідника з Музеєм Т. Г. Шевченка у с. Мошни триває багато років, про що свідчать спільно проведені наукові та культурно-освітні заходи, в яких активну участь брала завідувачка музею Ганна Григорівна Грицик.

Захід проходив на території музею при температурі на вулиці близько 14 градусів нижче нуля, але святкова атмосфера зігрівала усіх учасників урочистостей. Над музейним простором линули пісні на слова Тараса Шевченка, вправні господині накривали ярмаркові столи достатку. Наймолодша учасниця свята Дарина Лисенко вітала своїх односельців та гостей піснею на слова Тараса Шевченка «Думи мої», колядкою на слова Олега Вітвицького «Там у Бахмуті» та народними колядками. Мистецьку частину дійства супроводжували: дитячий вокальний ансамбль Мошнівської музичної школи; гурт «Кумоньки» та чоловічий гурт «Ясноград» Яснозірської СБК ім. Івана Сльоти, вокальний гурт «Джерело» Шелепуського СК.

Щирі слова вітання прозвучали від голови Мошнівської територіальної громади Богдана Вікторовича Шкарбути; начальника Черкаського районного відділу освіти, охорони здоров’я, культури та спорту Людмили Василівни Григорчук; талановитої фото художниці Світлани Дмитрівни Кравченко. Праправнук Тараса Шевченка по брату Йосипу, шевченкознавець Микола Павлович Лисенко представив учасникам свята власну книгу «Коріння Шевченкового роду» (2015) та банер із дослідженим ним родоводом Тараса Шевченка. У виступі доньки архітектора мошнівського музею Сергія Івановича Туренка – Марії прозвучала думка продовжити справу батька і допомогти музеєві у створенні виставкового павільону.

Заступник генерального директора із наукової роботи Шевченківського національного заповідника Світлана Анатоліївна Брижицька привітала учасників святкових гостин від імені колективу, зачитала вітальну адресу, подарувала погруддя Тараса Шевченка роботи В. В. Копотія (м. Черкаси) та шевченківські календарі-планери на 2024–2025 роки, створені за матеріалами фондової колекції заповідника.

Долучилися до привітань і військові, які сьогодні ціною власного життя захищають нашу країну і уможливлюють проведення святкувань у мирних умовах.

Хвилиною мовчання було пошановано усіх захисників рідної землі.

Від проведеної благодійної ярмарки зібрані кошти, у сумі 8670 грн., було передано на підтримку ЗСУ.

Насамкінець, господарі села пригостили гостей смачним кулішем, напоїли чаєм та кавою. Завершилися урочистості спільним виконанням славнозвісної пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

Гостини у Мошнах вкотре засвідчили повагу до постаті Тараса Шевченка, шанобливе ставлення українців до місця його перебування на Черкащині та виконання його духовних заповітів у час тяжких історичних випробувань.

Джерело