Шедеври Петра Чайковського, народжені в Україні | Новости музыки
7 травня — річниця з дня народження композитора Петра Чайковського. Мало хто знає, що майже 40 його творів, включно з «Лебединим озером», були натхнені Україною й створені тут.
Петро Чайковський
Попри народження в росії і «першу» мову дитинства — французьку, видатний музикант мав козацькі корені. Його прапрадід Опанас Чайка, прадід Федір Чайка, дід Петро Чайка, який, навчаючись у Києво-Могилянській академії, і доточив до свого прізвища –ський, — вели свій рід з Полтавщини.
В Україну композитор уперше потрапив 24-річним — на запрошення друга Олексія Голіцина, з яким навчався в петербурзькому училищі правознавства в 1850-1859 роках. Садиба Голіциних була розташована у Тростянці. А загалом музикознавці свідчать про понад десять українських локацій, які надихали Чайковського, — в Україні він провів сукупно п’ять з гаком років свого життя.
Садиба Голіциних, Тростянець
Повністю чи частково в Україні написані опери «Черевички» (1874-85), «Євгеній Онєгін» (1877), «Орлеанська діва» (1879), «Мазепа» (1881), «Чародійка» (1887), балети «Лебедине озеро» (1875) і «Спляча красуня» (1889). Наш мелос відчутно у Першому фортепіанному концерті (1874-1875), де звучать мотиви пісні Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю», українських веснянок і наспіви лірників; у Другій симфонії (1872), яка отримала назву «Української» й у фіналі якої є мотиви народної пісні «Журавель»; Третій (1875) і Четвертій (1877) симфоніях, а також численних романсах (як-от «Вечір» на переклад Шевченкового «Садок вишневий коло хати»).
Скетч до опери “Мазепа”
Першим прихистком композитора стала Сумщина. У Тростянці 1864 року Чайковський написав свій дебютний симфонічний твір — увертюру до драми О. Островського «Гроза». Там само заприятелював з Миколою Кондратьєвим, нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва. І впродовж восьми років, 1871-1879, Кондратьєви гостинно приймали його у власному маєтку в Низах. Тут Чайковський працював над оперою «Черевички» за мотивами гоголівської «Ночі перед Різдвом». І кожному з родини присвятив окремий твір: жінкам – вальси, а господареві — цикл п’єс «Вечірні мрії». У Низах була написана Третя симфонія, кілька романсів — до слова, один із них «Я ли в поле да не травушка была», навіяний українською піснею «Чи я в лузі не калина була».
Особливим джерелом натхнення для Чайковського стала Кам’янка Київської губернії (сучасна Черкащина), яку він відвідував упродовж довгих років. У сусідній Вербівці сестра композитора, Олександра, вінчалася з Левом Давидовим. В обох населених пунктах були садиби Давидових, а в них — погідна дружня атмосфера, за якою Чайковський нудьгував у росії. З його слів, саме у Кам’янці він «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Там 1872 року створювалася Друга симфонія, 1877-го — «Євгеній Онєгін», а 1875 року на замовлення Большого театру — «Лебедине озеро». Цей балет, як і цикл п’єс для фортепіано «Дитячий альбом» (1878), було присвячено Володі, улюбленому небожеві Чайковського.
Петро Чайковський з родиною Давидових у Кам'янці
Окрема сторінка життя й творчості композитора — перебування на Вінниччині, у Браїлові й Сьомаках. Цим Чайковський завдячував дружбі й покровительству баронеси Надії фон Мекк, яка успадкувала вінницькі маєтки по смерті чоловіка. Вперше листа від меценатки Чайковський отримав у грудні 1876 року — надалі за 13 років вони обмінялися понад 1000 листів, жодного разу так і не перетнувшись наживо. Разом із запрошенням до своїх резиденцій баронеса надавала композитору щорічну субсидію в 6000 карбованців. Натомість він присвятив їй Четверту симфонію. Материна гостинність передалася й синові — меценат і підприємець Микола фон Мекк був одружений з небогою Чайковського, молодята жили на Київщині, у Копилові, де у 1889-1890 рр. композитор гостював двічі.
Баронеса Надія фон Мекк
Не оминав Чайковський і великих міст. У 1890 році він відвідував Миколу Лисенка у Києві. Згодом, саме завдяки наполяганню Чайковського, що приїздив з інспекцією, Київське музичне училище у 1890-х отримало статус Консерваторії. В останній рік свого життя, 1893-й, Чайковський давав концерти у Києві, Харкові, Одесі.
