Колаж ЗМІСТу
0 Анастасія Чайковська19 листопада 2024, 16:11
Молодий воїн повернувся на щиті 18 листопада. «Під час прощання так світило сонце. Я впевнена, що це моє», – пише дружина воїна Дарина Близнюк.
Молодший сержант Станіслав Близнюк родом з Красної Луки під Гадячем. Про трагічну втрату ЗМІСТу повідомила Дарина Близнюк 19 листопада.
Санітарний інструктор 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» народився 8 липня 1993 року. Вищу освіту здобував у Полтавській політехніці імені Юрія Кондратюка.
Працював у Києві адміністратором проєктів на каналі «ДІМ», створював документальні та історичні фільми. Пішов до Нацгвардії добровольцем 18 липня 2022 року й обрав напрямок медицини.
Проходив навчання на бойового медика спочатку у Львові, потім в Німеччині. Рятував життя побратимів у Серебрянському лісі на Луганщині, у Вовчанську на Харківщині. Був доброю, світлою та позитивною людиною, вірним побратимом та гарним другом, пише дружина.
Більш як три роки тому він зустрів майбутню дружину:
«У жорстких умовах приходить розуміння справжніх цінностей. Все матеріальне стає пилом. Залишається тільки те що гріє з середини. Це трапилося 3 роки тому – я тебе зустрів. Ти стала для мене самим втіленням поняття кохання. Ти його еталон, чіткий та зрозумілий посібник для всіх хто планує сильно любити. Я буду слідувати твоєму прикладу і віддавати все, що ти віддаєш мені. Даринко, ти мій всесвіт, і водночас мій тихий маленький острів».
Станіслав та Дарина Близнюки Фото з родинного архіву
Воїн загинув під час бойового завдання на Харківщині. Траурна церемонія прощання відбулася 18 листопада.
Учителька Станіслава Близнюка Ірина Москаленко згадує, що він був особливим учнем і мав чимало талантів. Чоловік гарно співав й мав доросле мислення ще зі шкільних часів:
«Він співав. На репетиціях ми переспівували по декілька разів, навіть коли і так все було бездоганно, бо хотілося чути цей голос знову і знову. Спочивай, Герою, ти знову “поза часом і простором”, як тоді в школі, принаймні таким памʼятатиму тебе я. Тепер у янгольському хорі голосів буде на одного більше».
За кілька тижнів до загибелі Станіслав Близнюк звернувся до українців із закликом приєднуватися до війська через нестачу людей. Воїн писав про складнощі служби:
«Моя рота перебуває в третьому секторі за сім місяців. Деякі хлопці вже мають по 2-3 поранення. Деякі щасливчики ще свого чекають. Але загалом левова частка бійців своє отримала. Після лікувань вони знову повертаються і роблять далі роботу. З тяжкістю в колінах, з болями в спині, з неймовірним серцебиттям і тиском чоловіки за 40, несуть на собі вагу таку ж як вік. І робитимуть вони це доки не зітруться повністю, або доки не попливе мозок від емоційних навантажень. Ми би дуже хотіли на ротацію».
Станіслав та Дарина Близнюки Фото з родинного архіву
Захисник писав, що ніколи не цінував життя так сильно, як на фронті й закликав приєднуватися до лав війська:
«Хлопці та дівчата нам вас не вистачає», – писав Станіслав Близнюк.
Родина, земляки та побратими провели у вічність молодого захисника. У воїна залишилися дружина та донька.
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олександр Бичовий – медик, який став воїном. 14 листопада життя військовослужбовця обірвалося у стрілецькому бою поблизу Погребків Суджанського району Курської області.
Іван Шерстюк став на захист країни після повномасштабного вторгнення. Разом із побратимами чоловік виконував бойові завдання на фронті. Воїн поліг 11 листопада.
Під час повномасштабної війни Кирило Садовський став на захист України попри юний вік. Проходив службу на посаді старшого техніка мінометної батареї механізованого батальйону. Захисник поліг під час виконання бойового завдання 10 листопада.
Підтвердили загибель безвісти зниклого воїна Артура Агаджаняна з Полтавщини. Захисник поліг на фронті, обороняючи країну від окупантів.