Великі шахи і життя

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами та розставили на ній свої війська.

Кожне військо очолював король, у якому  обов’язково знаходився ферзь. Білі та чорні  війська мали свої фортеці з баштами.

В бойових рядах перебували кіннота, слони та солдати.

Почалася битва. На дошці відбувалися зіткнення і підступні обходи. Хитрі задуми виявлялися вдалими чи невдалими, і обидва королі знову і знову вели в бій свої війська.

І ця битва нітрохи не відрізнялася від боїв, що вели земні королі.

У цих боях теж були зіткнення і обходи, засідки і спроби клином розділити ворожі війська. І всі учасники цих битв покинули цей світ.

Все пропало невідомо куди і думки, і справи мудрих стратегів, і подвиги хоробрих воїнів.

Коли закінчуються шахові бої, всі фігури одним махом скидаються в мішок, де пішаки лежать упереміж з королями.

У житті відбувається теж саме.