Воїн та батько п’ятьох дітей загинув на фронті – ПОЛТАВА СЬОГОДНІ
0Анастасія Татаренко12 жовтня 2024, 17:10
Дмитро Федорін загинув під час виконання бойового завдання на фронті.
Про те, що воїн загинув 12 жовтня повідомили в Зіньківській міській раді.
Життєвий шлях Дмитра Федоріна
Чоловік народився 5 лютого 1981 року в Лисичанську на Луганщині. Закінчив місцеву школу №8. Згодом вступив до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, де здобув спеціальність кухаря.
До повномасштабного вторгнення Дмитро Федорін працював на шахті. Разом із дружиною Тетяною займалися вихованням п’ятьох дітей. Через напружену ситуацію в місті родина прийняла рішення виїхати на Полтавщину.
Декілька місяців вони були переселенцями в Диканці. З 23 грудня 2022 року знайшли прихисток у Дейкалівці. Там Дмитро Федорін влаштувався на роботу в місцеву пилораму.
«Добрий, щирий, веселий, життєрадісний. Він був опорою для мене та нашої родини. Любив готувати для нас різні смаколики», – розповіла дружина загиблого.
19 серпня цього року Дмитро Федорін став на захист України до лав Збройних Сил України. Загинув чоловік 7 жовтня під час виконання бойового завдання на фронті.
У воїна залишилися батько, який живе в окупованому Лисичанську, дружина, п’ятеро дітей та сестра.
Вічна пам’ять захисникові!
Сергій Скапа народився у багатодітній родині 12 березня 1983 року в Кирияківці. 10 січня 2023 року Сергія Скапу мобілізували до лав Збройних Сил України. Воїн пройшов навчання у Великобританії та Німеччині.
Отримані знання застосовував під час захисту України. Захисник поліг 6 жовтня під час виконання бойового завдання на Курщині.
Сергій Киприк народився 12 грудня 1986 року в Трубайцях Хорольської громади. Там майбутній воїн закінчив місцеву школу, а згодом проходив військову строкову службу. Здобув фах «машиніста-тракториста» у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у Хоролі.
Чоловік став на захист України у квітні цього року. Життя воїна обірвалося 2 жовтня на Луганщині. Того дня воїн виконував бойове завдання поблизу Шипилівки, що неподалік від тимчасово окупованого Сіверськодонецька (колишній Сєвєродонецьк).
Олександр Ксьонз народився 28 жовтня 1982 року в селі Денисівка Оржицького району, але з дитинства мешкав у Миргороді. Олександр Ксьонз з квітня проходив військові навчання в Україні та Великій Британії, а з червня цього року захищав Україну в складі 100-ї окремої механізованої бригади.
Земляки згадують, що він був воїном, якого поважали побратими та командири підрозділів. Свій останій бій воїн прийняв на Донеччині 2 жовтня, де обірвалося його життя.
Дмитро Петренко народився 5 серпня 1986 року, мешкав у Полтаві. Захищав Україну під час повномасштабного вторгнення Росії. Служив на посаді командира відділення взводу зв’язку, мав звання молодшого сержанта. Загинув 1 жовтня при виконанні бойового завдання в Донецькій області.
Олег Артеменко народився 23 лютого 1976 року, мешкав у селі Божківське. Захисник на фронті служив у стрілецькій спеціалізованій роті, мав звання головного сержанта.
Воїн загинув 29 вересня унаслідок отриманих на Харківському напрямку поранень. Вони виявилися несумісними із життям. Того дня ворог здійснив авіаційний удар по позиціям його підрозділу.
