Національна вишиванка: значення орнаментів та кольорів

Вишиті сорочки, як жіночі так і чоловічі, – невід’ємний елемент нашої національної свідомості та культури. Предки поколіннями вдосконалювали техніки оздоблення одягу орнаментами та передавали традиції від матері до доньки. Раніше вишиванням текстилю займалися лише жінки, тому жіночі вишиті сорочки – особливий елемент одягу, який має культурне, естетичне та сакральне значення і сьогодні.

На сайті нашого магазину https://vzhe-vzhe.com/jinkam/vishivanki/ можна знайти моделі на будь-який смак та бюджет з традиційних та сучасних тканин. Яскраві візерунки та приємні дихаючі матеріали порадують найпримхливіший смак.

Цікаво про вишиванки: маловідомі факти

Одяг для українців, як і для багатьох інших народів, завжди мав особливе значення. Він був не тільки максимально функціональним та виконував своє пряме призначення. Матеріали, оздоблення, аксесуари, прикраси допомагали визначити, звідки походить людина, її статус та рівень матеріального достатку. Кожен регіон мав власні традиції та вподобання щодо використання технік вишивки, орнаментів, кольорів ниток. Найбільш поширеними і досі є хрестик, напівхрестик та гладь.

Особливе місце завжди займала сорочка для весілля. Це був ритуальний предмет одягу нареченої, який вона вдягала лише один раз у житті. У якому б віці та з якої б причини жінка не втрачала чоловіка, вона до кінця життя залишалася удовою. Іноді вдавалося вийти заміж за удівця, але скоріш виняток, ніж правило.

Кольорових вишиванок, таких, як зараз, раніше не було. Натуральні тканини було не прийнято фарбувати для вишиванок. Білий, сіруватий та жовтуватий тон слугував фоном для візерункового оздоблення святкових та повсякденних сорочок. А от чорні варіанти носили виключно у піст або як знак жалоби.

Наречена перед весіллям була зобов’язана вишити три сорочки: для  майбутнього чоловіка та його батьків. Цікаво, що сорочку для свекрухи перед тим, як почати вишивання, вимочували у крутому розчині солі. Наші предки вірили, що так наречену оминуть в житті лихо та сльози.

Коли народжувалася дитина, її першу сорочку неодмінно робили зі старих речей батьків, хлопчикам – від батька, дівчинкам – від матері. Вважалося, що одяг наділений особливими силами: він передає любов, добру енергію батьків, виконує роль оберега, підтримує зв’язок між поколіннями.

Для періоду жнив шили окрему сорочку та надівали її тільки у цей час, просили землю та небесні сили про гарний врожай, вдалу для жнив погоду та достаток у родині. На одязі часто зображалися рослинні мотиви, особливо колоски.

Сьогодні жіночі вишиті сорочки можна зустріти у традиційному виконанні, з довгими рукавами, з натурального льону або бавовни, або більш сучасні, у вигляді блуз, з розрізаними або короткими рукавами, з класичними комірцями або без них. Цей яскравий елемент образу доречний не тільки у свята, а підходить до ділового костюму, спідниці. Залишається тільки обрати модель на свій смак.