Христина Соловій в інтервʼю Маші Єфросиніній: мовне питання, Вакарчук як продюсер, стосунки з Жаданом

Христина Соловій дала велике інтервʼю Маші Єфросиніній в програмі «Екзамен». Співачка розповіла про свої стосунки з колишнім продюсером Святославом Вакарчуком, особисті взаємини з Сергієм Жаданом та про свій образ «німфетки». 

Між ведучою і гостею сталася суперечка стосовно мовного питання. Христина Соловій звинуватила всіх публічних людей, які останні 10 років будували «культурні мости» між росією та Україною, а Маша Єфросиніна у відповідь назвала артистку лицеміркою та «аутсайдеркою шоубізнесу» через її категоричність.

Ми зібрали найцікавіше з інтервʼю.

Відмова від участі в Нацвідборі

Христина: Минулого року я відмовилась, цього року погодилась. Але в останній момент відмовилась, бо не встигаю. Тому що я розумію, скільки це роботи. Ти потрапляєш в пʼятірку — і рік маєш охоплення. І що? «Євробачення» — це великий стрибок, а потім іде різкий спад. Поки не співпали так обставини, щоб я написала пісню, яка була б гідна перемоги. Але я не зарікаюсь. 

Європейські тури українських артистів під час повномасштабної війни

Христина: Українська культура мусить відбуватися у час війни. Це не тільки про гроші. Те, що я роблю, їздячи на фронт і даючи безкоштовні концерти для наших військових, — більше про відбування культури в час війни. Хтось може зібрати більше і легше грошей, ніж я, даючи купу концертів. Питання в тому, щоби знайти спосіб, у якому ти можеш бути більш залученим і корисним. А не так, щоб ти знайшов якесь заняття до душі, і щоб від тебе відстали, бо ти хороший і допомагаєш армії. 

Європа дуже сита. Їх важко чимось здивувати. Їх більш здивує фільм «20 днів у Маріуполі», аніж українські артисти, які життєрадісно транслюють українську культуру. Їм треба щось вражаюче, їм треба «Чорне дзеркало». Мені цікаво заробити грошей на закупівлю амуніції. Але не розважати українців за кордоном, і не аби захопити європейську аудиторію.

Конфлікт зі Святославом Вакарчуком

Христина: Скандалів не було. Зараз мені некомфортно про це говорити, тому що Святослав дуже закрита людина. Між нами була сильна емоційна близькість. У якийсь момент я не проконтролювала це, і він дуже закрився. Я думаю, що це було від мене щось на кшталт необережного висловлювання. Я декілька разів сказала, що не хочу, аби моя музика звучала, як «Океан Ельзи». Але я настільки вдячна за його поради, за всі його протекції. 

Про розрив із продюсером Святославом Вакарчуком

Христина: Закінчився контракт. Я пішла з цієї співпраці повністю на своїх умовах. Я вважаю, що це справедливо. Святослав Вакарчук — це мій вчитель, мені важливо, що він думає про мене, що він каже про мене. Я буду вдячна йому до кінця життя. 

Я можу говорити виключно за себе. Я не витримала його закритості. Я була готова до діалогу. Ми спілкувалися останній раз через юристів.

Я сказала, що я йому за все вдячна. Пішла на своїх умовах. Але не можу сказати, що це ті стосунки, яких би я хотіла при завершенні співпраці зі своїм продюсером. [Він] багато не зрозумів про мене. Я думала, що він бачить у мені своє дзеркало, і я можу йому сказати все, що думаю, і це не перейде на особистості. Очевидно, що мені дуже хотілося знати, що його так сильно зачепило в нашому спілкуванні. Але я не буду ініціювати цю розмову, я чекаю його. 

Як росіяни вкрали пісню Христину Соловій

Христина: Мої підписники позначали мене безперервно. Я думаю: що я можу зробити? Я ж не можу подати на них в суд — в який суд я на них подам? Я розумію, що мою пісню, якщо вона [Тетяна Навка] поїде в іншу країну зі своїм грьобаним шоу, будуть сприймати як частину русской культури. Я не можу цього прийняти. Так, у нас війна, у нас є інші важливі справи. Але це моя історія, і я це буду відстоювати. 

У мене немає дітей, у мене є пісні. «Тримай» — це мій первісток. Не хочеться порівнювати зі зґвалтуванням, але це щось дуже близько до цього. І я готова задіювати всі ресурси, всі знайомства, всіх людей, хто захоче і може мені допомогти. Притягнути до відповідальності можна. Це не буде швидко чи легко — але це можна зробити. І я це зроблю.

Про мовне питання

Христина: Ми дуже толерантні зі своїми людьми, особливо з тими, хто колись помилився. Навіть із тобою. Згадай, як на тебе наїхала Емма [Антонюк] за українську мову. Зараз ти щебечеш зі мною українською. Ми даємо шанс своїм людям стати на сторону українства і відчути себе українцем. Ми даємо час — і це толерантно. 

Усі мають відповідати за те, що вони будували мости культурні між росією і Україною. Що вони намагалися сидіти на двох стільцях і розмивали кордони. У них на руках, на серці й на душі завжди буде кров.

Маша: Той самий «Океан Ельзи» став популярним в Україні після того, як почав стадіони в росії збирати. Ти ж не можеш казати, що на руках людини, яка тобі допомогла, кров усіх українців?

Христина: «Океан Ельзи» ніколи російською не співав. [Стадіони в росії вони збирали] тоді, коли росія не нападала на Україну. […]

Мене з дитинства вчили ненавидіти русню і все російське. Толерантність — це широке поняття, і вона може бути різною. 

Німфетка — сценічний образ Христини Соловій

Христина: Я любила цю естетику німфетки, бо я полюбляю цю історію. Я захистила диплом на тему «Любовна історія в компоративістичному аспекті на прикладі романів Володимира Набокова “Лоліта” і Віктора Петрова (Домонтовича) “Дівчина з ведмедиком”». У цій роботі намагалась довести, що людина з цим психотипом (а німфетка — це психотип, а не педофілія) — в літературу ввів швидше Віктор Петров, ніж Набоков.

Це був день, коли мені вперше дозволили ночувати в подруги, і по телевізору показували фільм «Лоліта». Мені було 10–11. Потім я вкрала у книгарні книжку, бо я була з сімʼї нижче середнього рівня достатку. І коли я востаннє приїжджала в Дрогобич, я її поклала назад, через 20 років. Чому мені це подобається? А чому нам подобається певний тип чоловіків, певні психотипи людей? Бо ти себе відчуваєш з ними органічно, воно тобі цікаво й близьке. Лоліта не цікавилася чоловіками старшими, вони цікавилися нею. Мені це близько. 

Стосунки Христини й Сергія Жадана

Христина: Це було 23 лютого 2022 року. Ввечері він почав писати мені, що хотів би зі мною випити. І у нас почалося романтичне спілкування, яке тривало декілька місяців. Це було онлайн-спілкування: він присилав мені вірші, іноді я скидувала йому якісь селфі свої. [В офлайн перейшли], коли про це ніхто не говорив публічно. 

Оскільки я у своїй творчості відтворюю особисті історії, я запросила його знятись у кліпі «Юність». На той момент наші стосунки були у розпалі. Я просила подавати це як творчий тандем. Я на той момент була в стосунках, а Сергій був ще у шлюбі.

Це був космічний союз. Ми багато зробили разом. У цьому велика його заслуга, він був завжди мотором і рушійною силою. І взагалі ці стосунки — і творчі, і особисті — були його ініціативою. Мені раніше навіть було шкода, що мої почуття виявилися не такими сильними, як його. Він дуже цього хотів. Я трошки впала в ілюзію, що я не можу йому цього не дати. Але, зрештою, закохалась. 

Це була дуже напружена історія, вона здорово потріпала всім нерви, всім сторонам. Я на антидепресантах відтоді, як закінчилися стосунки. Я була ініціаторкою, бо я закохалася [в іншого] і не змогла на два фронти. Він про це дізнався. Мені було шкода, я просто хотіла вибрати правильний момент, щоб йому сказати. Я думаю, неможливість наших стосунків полягала в тому, наскільки насичені наші графіки і наскільки рідко нам вдавалося бачитись.